Юність

Фільм «Юність» можна назвати таким собі експериментом в сучасному кінематографічному світі. Він пропонує своєму глядачеві простежити етапи дорослішання і становлення з немовляти-нетями в соціально-адаптовану і сформовану особистість. Як дитинка приходить у світ? Яким поглядом вона дивиться на своє оточення? Що ж все-таки діється з його рідними в міру його закономірного і обумовленого природою дорослішання? А куди «рухається» суспільство, яке кричить про свій «шлях реформ». Лише на спогади, в подібних спробах життєвої реконструкції, спиратися не можна. Вони можуть «підвести», збрехати або надто ідеалізувати. Чого не можна поставити в докір зафіксованим кадрам. Їх підробляти навряд чи допустимо. А значить, захоплюючі етапи становлення з маленької крихти в повноцінно сформовану людину, знайдуть своїх глядачів серед тих, хто прагне до достовірності переданих фактів. Така собі спроба «зберегти» історію і передати її в прийдешні століття. Спроба зберегти ті емоції і переживання, як самої дитини, так і її оточення, що пов'язані з її дорослішанням і соціальним і особистісним становленням.