П'ять легких п'єс

Пил від проїжджаючих вантажівок в’їдається в пори, змішуючись із потом і розчаруванням. Чоловік сидить у придорожній забігайлівці, і це липке повітря — його єдина правда життя зараз. Чоловіка звуть Боббі Дюпей, і він тікає від самого себе. Від блискучого майбутнього піаніста, від сім'ї, де розмовляють мовою, яку він розучився розуміти. Він копається в бруді на бурових, спить в убогих мотелях і знаходить розраду в простих обіймах офіціантки Реєтт. У Боббі неначе тріщина в душі, крізь яку видно лють і тугу людини, якій не вдається бути собою. Подорож на похорон батька стане для нього останньою спробою зібрати уламки минулого в п'ять легких п'єс, але нота вже не звучить. Залишається лише дорога і вітер...